Міністерство освіти і науки України Національний університет "Львівська політехніка" Кафедра техногенно-екологічної безпеки Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри ТЕБ 29 серпня 2008 р. (протокол № 1) Зав. кафедри _____________Мохняк С.М. Тема 3 (лекція 1 ) Моніторинг і прогнозування обстановки у НС з дисципліни "Цивільна оборона" для студентів всіх спеціальностей Укладач: доц. к.ф.м.н. Качан С.І. Львів - 2008 План лекції 1. Основні параметри при оцінці радіаційної обстановки 2. Терміни і визначення при оцінці хімічної обстановки 3. Основні поняття і критерії при оцінці інженерної та пожежної обстановки 4. Режими радіаційного захисту 5. Організація дозиметричного і хімічного контролю на ОГД Вступ Щоб отримати достовірну інформацію про стан довкілля, необхідно проводити постійний моніторинг навколишнього середовища. Це питання особливо гостро стоїть у період виникнення НС, коли треба надати необхідну інформацію населенню та органам влади для адекватних дій. Оцінка обстановки проводиться з метою своєчасного визначення необхідних заходів захисту і обґрунтованих рішень на проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РНР), а в разі потреби і евакуації населення з районів надзвичайних ситуацій. 1. Основні параметри при оцінці радіаційної обстановки Радіаційна обстановка — це сукупність наслідків радіоактивного забруднення (зараження) місцевості, які впливають на виробничу діяльність об'єктів господарської діяльності, дії сил (формувань) цивільної оборони при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт та життєдіяльність населення. Радіаційна обстановка характеризується масштабами (розмірами зон) і характером радіоактивного забруднення місцевості (рівнем радіації). Розміри зон радіоактивного забруднення і рівні радіації є основними показниками ступеня радіаційної небезпеки. Інтенсивність іонізуючого випромінювання на забруднених територіях залежить від кількості радіоактивної речовини, що осіла на місцевості в результаті аварії на АЕС та її ізотопного складу. Радіаційна аварія - порушення межі безпечної експлуатації, при якому відбувся вихід радіоактивних продуктів і/або іонізуючого випромінювання за передбачені проектом для нормальної експлуатації границі в кількостях, що перевищують установлені проектом для нормальної експлуатації значення. Іонізуюче (радіоактивне) випромінювання - випромінювання, взаємодія якого із середовищем приводить до утворення в останньому іонів різних знаків. Радіонуклід - вид атомів, що володіє радіоактивністю і характеризується масовим числом (атомною масою) і атомним номером. Активність радіонукліда - фізична величина, що характеризується числом розпадів у даній кількості атомів (ядер) радіонукліда за одиницю часу. Поглинута доза випромінювання - відношення приросту середньої енергії, переданої випромінюванням речовині в елементарному об’ємі, до маси речовини в цьому об’ємі. Експозиційна доза випромінювання - відношення збільшення сумарного заряду всіх іонів одного знака, що були утворені фотонами в елементарному об’ємі повітря, до маси повітря в цьому об’ємі. Еквівалентна доза випромінювання - поглинена доза випромінювання, помножена на середній коефіцієнт якості випромінювання для біологічної тканини стандартного складу. Еквівалентна доза використовується в радіаційній безпеці для урахування шкідливих ефектів біологічного впливу різних видів іонізуючих випромінювань при хронічному опроміненні людини малими дозами. Потужність поглиненої, експозиційної, еквівалентної дози - відношення збільшення поглиненої, експозиційної, еквівалентної дози за інтервал часу до цього інтервалу відповідно. Наведені вище поняття характеризуються певними одиницями виміру, приведеними в таблиці 1. Таблиця 1. Одиниці вимірювання радіоактивного забруднення Примітка: для фотонного випромінювання в повітрі...